Головна Військо Сокальщина попрощалася із захисником України

Сокальщина попрощалася із захисником України

8 травня у Сокальській громаді попрощалися із загиблим захисни­ком України, капітаном Миколою Соломенюком, котрий загинув 30 квітня на Сході України.

У катедральному соборі св. ап. Петра і Павла в м. Сокаль, чин по­хорону провели настоятель храму Ярослав Кащук, декан Сокальсько­го деканату Ярослав Валюх, декан Тартаківського деканату Володи­мир Августовський, священники Андрій Дутчак, Михайло Ментух, Олександр Кащук, Петро Звір, Ро­ман Синицький, Степан Ділай, Іван Квітковський.

Сокальчани віддали останню пошану захиснику України. Присутні схилили голови у скорботі – скільки ще життів забере ця клята москальська орда?

о. Ярослав Кащук, зокрема, наго­лосив, що «як грім серед ясного неба, як для родини, так і для всіх нас, надійшла сумна звістка про загибель на фронті Миколи Соло­менюка. Блаженної пам’яті Миколи народився 19 лютого 1975 році у Сокалі. Як добра дитина, виростав у ласці Божій. Закінчив СШ №1 м. Сокаль, а у 1992-ому поступив на історичний факультету Львівського університету імені Іва­на Франка, який успішно закінчив. Через шість років почав працювати у «Львів­обленерго». У 2000 р. одружився, через рік народилася донечка.

Коли насунулася біда на нашу землю, у 2014-ому був призваний до Збройних сил України. Це пер­ший фронт, і він пішов. Добре знав історію України, бо за фахом істо­рик. На факультеті його вважають одним з найкращих студентів. Він любив Україну, знав як любити звичаї, традиції, мову, культуру. І як треба захищатись. І пішов захи­щати Україну. І слава Богу повер­нувся, і далі трудився у «Львів­обленерго».

А коли знову на нашу землю на­сунувся російський агресор, і почав нищити нашу націю, наші міста і села, вбивати мирних людей, в тому числі і дітей, грабувати, Микола, не вагаючись, 25 лютого пішов захищати Україну. Він безстрашно виконував свої обов’язки, був в оперативному резерві першої чер­ги на фронті. Як капітан, як офіцер. Жаль серцю, що так несподівано, передчасно куля ворога перервала його життя. Загинув за Україну, за її волю. Жаль серцю, що його єди­ною провиною було те, що любив Україну, оберігав свою дитину, дру­жину, маму, оберігав усіх нас. І тому серце плаче і ридає, коли дізнали­ся про смерть воїна. Але пам’ята­тимемо його завжди – нашого Героя-захисника.

Ми в жалобі з мамою, дружиною Ольгою, дочкою Андріаною, хрес­ною Галиною, всією родиною, дру­зями, колегами, побратимами. Важкий біль, страшний біль…»

Попрощатися із загиблим Героєм прийшли також бойові побратими, керівники міста, депутати і численні мешканці Сокаля, Жвирки, Завиш­ня, навколишніх сіл.

Поховали Миколу Соломенюка на цвинтарі в смт. Жвирка.  Домо­вину у могилу опустили під мело­дію Славня та залпи військовиків.

Начальник першого відділу Чер­воноградського РТЦК та СП, під­полковник Любомир Бродюк разом працював з бл. п. Миколою, добре його знав, наголосив, що той був товариським і завжди міг підста­вити плече допомоги. Вручив дру­жині Героя Державний прапор.

Сокальський міський голова Сер­гій Касян сказав, що «для сім’ї, йо­го друзів, колег по роботі, зрештою для нашої громади – це важка втрата. Дуже часто ми не зауважу­ємо, що біля нас є справжні герої. У 2014 році Микола Соломенюк не сховався, а пішов захищати Бать­ківщину. І цього року, на другий день вторгнення рашистів, став на захист України. Загинув за нас, за те, щоб могли мирно працювати, за те, щоб могли ходити в нашу рідну церкву, говорити рідною укра­їнською мовою. Пам’ятатиме про нього. Микола є таким Героєм як Віктор Сивак, Роман Лагно, та всі інші наші земляки та українці, які загинули за волю та незалежність держави. Вічна пам’ять про нього житиме в наших серцях».

Василь СОРОЧУК.

Фото автора.