Головна Військо ВОЛОДИМИРУ ТОМЧИШИНУ НАЗАВЖДИ 44

ВОЛОДИМИРУ ТОМЧИШИНУ НАЗАВЖДИ 44

Знову опечалена Сокальська громада. Сумна звістка з фронту надійшла 31 жовтня. У війні з російським окупантом загинув жи­тель смт. Жвирка Томчишин Володимир Ярославович, 1978 року народження.

Навчався в Жвирківській середній школі та Львівському інституті внутрішніх справ. Після навчання працював у виправній коло­нії, в Червоноградському міському відділі

міліції, працював на м’ясокомбінаті.

Він – учасник АТО. Цьогоріч призваний на військову службу 8 березня 2022 року. Справжній патріот, вірний син України, заги­нув від отриманих множинних важких поранень внаслідок артилерійського обстрілу на сході України 29 жовтня. Володимир Томчишин віддав своє життя за Україну, мирне життя кожного з нас. Ми завжди повинні па­м’ятати, якою дорогою ціною наші воїни ви­борюють перемогу.

У вівторок сокальчани багаточисельно, з прапорами, квітами, лампадками зустріли домовину з тілом Захисника і спровадили до церкви Святого Духа.

2 листопада жителі гро­мади провели «живим коридором» в останню путь Героя.

Панахиду за Воїном відслужили священ­ники Петро Звір, Ярослав Валюх, Ярослав Кащук, Орест Рубель, Степан Ділай, Роман Синицький, Володимир Августовський, Йосип Скоробагатий, Роман Ткачик.

Прощальне слово висловив Сокальський міський голова Сергій Касян, який наголосив, що Володимир, один з перших після повномасштабного вторг­нення, став до лав 63-го батальйону територіальної оборони і в його рядах захищав Украї­ну. Він подякував мамі за виховання сина-патріота.

Мужній, самовідданий. Коли в нашу краї­ну прийшла страшна біда, він в числі пер­ших взяв в руки зброю, щоби захистити свій край та територіальну цілісність і неза­лежність України.

Начальник першого відділу Червоно­градського РТЦК та СП Любомир Бро­дюк вручив Галині Петрівні прапор Ук­раїни, наголосивши, що син був вір­ним військовій присязі.

Полеглому за незалежність України воїну навічно 44 роки. Сотні людей зіб­ралися аби во­станнє вшанувати вій­ськовослужбовця, який гідно захищав український народ та викону­вав бойові зав­дання в інтересах держави.

Поховали військовослужбовця з військо­вими почестями на місцевому цвинтарі. Під звуки військового салюту домовину з Героєм опустили в могилу…

Загибель Володимира – тяжка втрата для його мами Галини Петрівни, дружини, дітей та усієї родини.

Боляче усвідомлювати, що війна забирає сильних духом, світлих і порядних людей. Тих, хто є гордістю громади і надійною опо­рою для своїх близьких.

Розпорядженням Сокальського міського голови, 2 листопада в територіальній гро­маді було оголошено жалобним днем.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким військового! Жодні слова нині не втішать їх у скорботі. Подвиг Володимира Томчишина – це самопожертва задля захис­ту Батьківщини від ворога, це його сила духу і віра в Україну.

Світлий, добрий спомин про звитяжних захисників України назавжди залишить­ся в серцях та спогадах бойових побратимів, ро­дичів та земляків. Сумуємо разом із вами,

низько схиливши голови у скорботі.

Жителі Сокальської громади низько схи­ляють голо­ву в глибокій скорботі перед світ­лою пам’яттю Героя та висловлюють щирі співчуття рідним, близьким Захисни­ка Ук­раїни, який героїчно боронив нашу землю.

Вічна і світла пам’ять Герою!

Василь СОРОЧУК.

Фото автора.