Микола ПАСЬКО, голова Сокальської районної ради: «Творити, рухатися вперед, щоб нас оцінили майбутні покоління»

Перші дні 2019-ого – це нагода підсумувати, що вдалося зробити в році, що минув, а також ок­реслити плани на прийдешній. Так, 2018 рік для Сокальщини виявився насиченим і вдалим. Адже за кошти районного бюджету вдалося не лише провести чимало ремонтних робіт в освітніх, медичних закладах, відремонтувати кілометри доріг, але й взятися за об’єкти, на які не виста­чало коштів роками. Що вдалося зробити для жителів району торік, а також, що чекати у цьому році, редакції газети розповів голова Сокальської районної ради Микола ПАСЬКО.

 – Миколо Миколайовичу, яким був 2018 рік для Сокальщини в плані соціально-економічного розвитку? Чого вдалося досяг­ти, а чого, можливо, й ні?

– Перед початком Нового року прийнято підбивати підсумки мину­лого року. Незважаючи на те, що наша держава знаходиться фактично у стані війни, у нас непроста еко­номічна ситуація, бачимо, які видат­ки йдуть на оборону та на інші захо­ди, пов’язані з безпекою, 2018 рік попри все був вдалим для Сокаль­щини.

Нам вдалося реалізувати конкрет­ні кроки для розвитку району. В пер­шу чергу, хочу подякувати платникам податків, які продуктивно працю­вали у 2018-ому. Завдяки вам вда­лося перевиконати районний бюд­жет. Адже без фінансового ресурсу нам було б дуже важко говорити про ці успіхи.

Протягом року вдалося реалізува­ти 48 загальнорайонних програм і 41 мікропроект. Загальна сума скла­дає 52 мільйони гривень.

Тридцять мільйонів гривень спря­мовано на ремонти шкіл, народних домів, медичних установ, придбання необхідного обладнання.

Для м. Сокаль на ремонт доріг загального користування з район­ного бюджету виділили два мільйони гривень.

Для безпеки школярів за кошти районного бюджету встановили світлодіодні знаки на пішоходних переходах. Це підвищило загальну безпеку учнів під час переходу вулиць.

На базі Сокальської ЗШ №4 відкрили сучасний «Інклюзивно-ресурсний центр», спеці­алісти якого обслуговуватимуть дітей з особливими потребами, в першу чергу, міста. Він визнаний одним з найкращих в області, бо має найкращу матеріальну базу.

Наші спортсмени та їх вболівальники не змогли не побачити позитивних змін на стадіоні «Сокіл». Тут облаштовані душові кабінки, роздягальні, збудовано новий майданчик з твердим покриттям, відремонтували (ворота-вхід) на стадіон. Великим досягненням, на мою думку, є створення Сокальською районною радою системи управління бюджетними коштами в галузі освіти. Завдяки прозорій роботі Центру з обслуговування закладів освіти в сфері закупівлі, проведенні відкритих процедур, вдалося зекономити і млн. 250 тисяч грн. Ці кошти були додатково скеровані на потреби шкіл району. Попри те, ми стовідсотково забез­печуємо життєдіяльність шкіл, виплату заро­бітної плати, енергоносіїв ЦОЗО, вдалося зеко­номити 13 млн. грн. освітньої субвенції. У наступному році це також буде додатковий фінансовий ресурс на потребу і розвиток шкіл району.

Не маю права не згадати важливої для Сокаля будівлі, доля якої хвилює багатьох громадян, – це кінотеатр. Хочу повідомити жителів міста і всю громаду Сокальського району, що через суд він повернутий у власність районної ради. Протягом року нам вдалося виготовити правовстановлюючі документи на майно і на земельну ділянку, яких не було. А без них не можна було б здійснити подальші кроки. Протягом 2018 року провели будівельну експертизу цієї споруди та виготовили проектно-кошторисну документацію для ремонту даху і фасаду. Кошторисна вартість робіт – 3 мільйони 700 тисяч гривень. На сайті районної ради відкрито опитування для громади щодо майбутньої долі будівлі колиш­нього кінотеатру. Принагідно запрошую всіх читачів, висловити власну думку з цього приво­ду. В 2019-ому розпочнуться будівельні роботи.

У 2018 році Сокальська районна рада, як переможець міжнародних конкурсів «Україна-Польща-Білорусь», приступила до реалізації трьох міжнародних проектів. Ми за цим показ­ником одні з найкращих в Україні. Для сокаль-чан, особливо для тих, хто вважає себе спорт­сменом або полюбляє водний туризм, повідом­лю, що в 2019 році збудуємо на березі річки Західний Буг, це територія Сокаля, байдаркову станцію. Крім того, буде споруджений невелич­кий навчальний центр, закупимо байдарки, необхідне обладнання. Біля с. Конотопи буде збудована велика оглядова дерев’яна вежа. Це поліпшить туристичну інфраструктуру міста і району.

По медичному проекту готуємось закупити сучасну машину швидкої допомоги і необхідне медичне дороговартісне обладнання. За цими проектами 90 відсотків загального кошторису фінансує бюджет Євросоюзу. Наша частка складає 10 відсотків. В бюджеті 2019 року повністю закладені кошти на співфінансування міжнародних проектів. Зроблено всі необхідні кроки, щоб його реалізувати, зокрема, виго­товили проектно-кошторисну документацію, провели необхідні експертизи, пройшли реє­страцію в Мінекономіки.

Третій проект спрямований на капітальний ремонт комунальних вулиць в трьох радах: Савчинській, Опільській сільських і Жвирківській селищній, який також буде реалізований у 2019-ому. Планів у нас на цей рік багато. Відзначу, що ми прийняли бездефіцитний бюджет на 2019 рік, що дозволить нам, крім забезпечення діяльності всіх бюджетних установ, ще спрямувати додаткові кошти на 17 загальнорайонних програм, які зможемо реалізовувати вже з початку року. За моєї пам’яті таке буде вперше. Раніше приймали рішення про фінансування загальнорайонних програм лише у березні-квітні, або ж пізніше, коли було перевиконання бюджету. Тож в наступний рік можемо дивитися з оптимізмом та реалізовувати проекти, про які говорив. Думаю, що ще «народиться» багато цікавих проектів, в тому числі, якщо буде ініціатива місцевих громад щодо участі в обласному

конкурсі мікропроектів. При можливості, район­на рада підтримуватиме ініціативи громад. В 2018 році вперше змогли так потужно інвесту­вати в інфраструктуру Сокальського району.

– А що не вдалося реалізувати?

– Нам не вдалося до кінця реалізувати декілька загальнорайонних програм. Однак це не критично для інфраструктури району. Ду­маю, що це зможемо виправити в 2019 році.

Якщо говорити про завдання, які стояли перед бюджетними установами району, то відкритих провалів не бачу. Дві позиції, які насторожили депутатський корпус і мене осо­бисто – це програма «Дороги Сокальщини», яка, на жаль, традиційно не виконувалась в попередні роки. В 2018 році, вперше з моменту її існування, виконано на сто відсотків всі зав­дання. І вперше нам довелось додавати кошти за виконані роботи вже у кінці року. 19 мільйонів 400 тисяч гривень – загальна вартість цієї програми. Наголошу, що це кошти тільки район­ного бюджету. Якщо скласти ще кошти по спів-фінансуванню з місцевих бюджетів, то сума буде значно більшою. Підсумки підведемо вже у 2019 році.

Другий момент – реалізація так званих Кіотських коштів по термомодернізації фасаду Сокальської районної лікарні. Сокальчани ба­чать, що роботи ведуться. Це кошти так звані японські по екологічних квотах та міжнародних угодах, які підписала Україна. Я був на прийомі в міністра екології, з яким це питання обговори­ли і, на щастя, перші кошти зайшли в район. І лікарня розпочала фінансування цих робіт. Хочу заспокоїти всіх, що це кошти перехідні, тобто фінансування продовжиться в цьому році.

Ще нам не вдалося виконати заплановане по створенню національного природоохоронно­го парку України в Сокальському районі. З цього приводу також була зустріч у міністерстві екології. Проте в інших районах, які планували провести реєстрацію національних парків, ця робота вимірювалася роками, а то й десятками літ. У нас же зайняло декілька місяців. Зав­дяки депутатській профільній комісії та підтрим­ці з боку міністерства екології, ми фактично вийшли на фінішну пряму. Сподіваюся, в 2019 році тут теж матимемо позитивний результат, що дозволить додатково залучити кошти в природоохоронні заходи району.

– Пане голово, триває адміністративно-територіальна реформа. Поки що працює Великомостівська ОТГ – перша громада, яка утворилася на теренах Сокальщини. Розпорядженням Кабміну внесено зміни до Перспективного плану формування територій громад Львівської області. У районі, крім Великомостівської, буде Сокальська, Белзька, Сілецька та Червоно­градська громади. Правда, не всі з тим згідні, зокрема, Острівська сільська рада, яка не приймала відповідного рішення щодо об’єднання з шахтарським містом. Яка ваша позиція у цьому питанні?

– У мене не може бути іншої позиції, ніж у місцевих рад. Ми колись на сесії районної ради приймали звернення до обласної ради, до адміністрації, Президента та Кабінету міністрів щодо створення семи територіальних громад. Львівська обласна рада пішла на компроміс, якщо це можна так назвати. Ви ж пам’ятаєте, що Сілецька сільська рада, за попереднім пер­спективним планом, мала належати до Черво­ноградської ОТГ. Але жителі Сільця та навко­лишніх сіл були категорично проти цього об’єд­нання. Вдавалися навіть до акцій протесту. Тож, аби задовольнити прохання цих громад, спеціалісти Львівської ОДА і депутати обласної ради зробили таким чином: Сілецька сільська рада створить Сілецьку ОТГ з центром в Сос-нівці. Відтак Соснівку вилучають зі складу Червоноградської міської ради, натомість Острів­ську сільську раду запропонували долучити до Червоноградської ОТГ. Якщо до міста Червонограда не приєднається жодна сільська рада, то і не буде Червоноградської ОТГ, бо не буде дотримана вимога закону. Тому вони так зробили. І якщо немає позиції щодо приєд­нання до Червонограда з боку Острівської сіль­ської ради, то відповідно не буде створена ОТГ. Процедурою об’єднання передбачено 14 кроків, які обов’язково потрібно пройти. Цього вимагає чинне законодавство. Тож далі має бути громадське обговорення у кожному селі щодо входження в Червоноградську ОТГ. Си­туація продовжуватиметься до того моменту, поки не введуть імперативне право, тобто доки не визначать, що в такий то термін примусовим способом буде створена ОТГ в такому то скла­ді. Про це йшла мова на засіданні Ради регіонального розвитку в Києві під головува­нням Президента України. З перших вуст почув про намір керівництва держави щодо завер­шення територіальної реформи. І почув дату – це наступні вибори в місцеві ради в 2020 ро­ці, які мають відбутися вже в новостворених об’єднаних територіальних громадах. Якщо це не зроблять громади в добровільному порядку, то, очевидно, після зміни законодавчої бази, буде створено у примусовому порядку. Наскіль­ки я почув, такий сценарій розвитку подій реальний.

– Чому процес об’єднання в ОТГ так за­тягнувся на Сокальщині? Як Ви гадаєте?

– Тут є закономірність, бо на території Дрогобицького і Сокальського районів є міста обласного підпорядкування. На Дрогобиччині ще складніша ситуація, бо там кілька міст обласного підпорядкування. У нас лише одне. Тривала дискусія між обласною і районною радою. Я про неї розповідав, їздив на засідання

профільної комісії Львівської обласної ради, були делегації громад Сокальського району. Люди протестували проти запропонованого Перспективного плану об’єднаних терито­ріальних громад. Коли недотримано принципу добровільності, не можна створити об’єднану територіальну громаду. Вважаю, що в цій ситу­ації особливо важливий принцип повсюдності. Тобто, коли створюється адміністративна оди­ниця, то має бути реформована вся територія. Чому? Бо коли відходять, в першу чергу, тери­торії, які є багатшими, платоспроможність і податкове навантаженням там досить високе і залишаються не об’єднаними бідні території. Ми тоді не зможемо продуктивно збалансувати видатки по наших бюджетних галузях, особ­ливо, в освіті. Бо у нас в районі є багато малих шкіл, де вартість учня перевищує 40 тисяч гривень, коли середня вартість учня, на яку надається субвенція – вісімнадцять тисяч. На сьогоднішній день у межах району можемо збалансувати ці видатки. Нам вдалося бути успішними в галузі освіти. Якщо буде розділено район, відповідно відійде прибуткова частина тих об’єднаних територіальних громад, які створяться. Тоді ці ОТГ зобов’язані самостійно утримувати заклади освіти, культури, охорони здоров’я і самим знаходити вихід з ситуації. Не скажу, що у нас в районі ситуація щодо створення ОТГ дуже негативна, тому думаю, що багато територій уже зрозуміли: продук­тивніше і краще працювати у складі об’єднаних територіальних громад. Хоч там є теж багато нюансів. Але по крайній мірі там є єднання законодавчої та виконавчої гілок влади і рішен­ня приймаються оперативніше. Є додатковий ресурс для спрямування в інфраструктуру.

За системою управління об’єднана терито­ріальна громада краща, ніж районна структура. Думаю, що наступні періоди будуть в цьому плані позитивні. Тим більше внесені зміни до Перспективного плану району. Сподіваюся, що місцеві ради порахують кошти. В першу чергу, треба звести баланс прибутків і видатків, і тоді приймати рішення.

– А Великомостівська ОТГ, на Вашу думку, є успішною?

– Ми аналізували роботу Великомостівської ОТГ. За попереднім Перспективним планом, який був затверджений Кабінетом міністрів, Великомостівська ОТГ була економічно найус­пішніша в районі. За рахунок платників податків вони змогли збалансувати свої видатки. Там є хороша мережа освітніх закладів, не багато так званих малих шкіл. Перед її створенням район вклав в ці території чимало коштів. Так, за рахунок Сокальського районного і обласного бюджетів завершено будівництво Пристанської школи, відремонтовані дороги, реалізовані декілька проектів у галузі медицини, зокрема, відкрита нова амбулаторія в с. Двірці. На сьогоднішній день вони нормально балансують, мають фінанси. Вважаю, що попри різні нюанси, це успішна ОТГ.

– Може доречно іншим громадам району скористатись досвідом великомостівчан під час створення своїх ОТГ?

– Я критично ставлюся до себе та інших. Вважаю, що завжди потрібно аналізувати всю роботу, всю діяльність, а потім робити виснов­ки. У великомостівчан є справді чому повчити­ся: можна перейняти те, що вони мають доб­рого і не наступати на ті граблі, на які наступила Великомостівська ОТГ. Адже ОТГ – це для всіх нас нове. Ми лише вчимося, набиваємо гулі,

набираємось досвіду. Єдине, у кожної території є свої нюанси, які також потрібно враховувати.

– Як спрацювали у 2018-ому галузі осві­ти та медицини?

– В Україні реформуються дві найосновніші галузі – це освіта й медицина. Прийнято новий закон «Про освіту», який повністю змінив систему управління освітніми закладами. Тепер директори шкіл приймають рішення щодо фун­кціонування діяльності навчальних закладів.

Сокальська районна рада є засновником освітніх навчальних закладів в районі, приймає і звільняє з роботи директорів.

Відповідно затверджена конкурсна процедура приймання на роботу. На засновника покла­дено певні функції контролю, у зв’язку з цим ми створили нову для району систему управління закладами освіти, особливо у бюджетній сфері

Центр з обслуговування закладів освіти. Фактично бухгалтерський і обслуговуючий склад, інші працівники, які працювали при відділі освіти, зараз переведені на роботу в Центр обслу­говування закладів освіти. Відтак змінилися під­ходи до проведення процедур закупівлі, що дало свій результат, є суттєва економія коштів

1 млн. 250 тисяч гривень. Це додатковий ресурс, який вклали в заклади освіти. Наприкінці поточного року вдалося реалізувати проект «Нова українська школа». Закуплено комп’ю­терне обладнання, інтерактивні дошки, меблі для учнів перших класів. Суттєві кошти вклали в закупівлю матеріальних ресурсів через Центр закладів освіти.

З районного бюджету спрямували загальну інвестицію в ремонти шкіл, закупівлю облад­нання, комп’ютерів, інших необхідних речей на понад 14 млн. грн. Це теж позитивний резу­льтат. Це можна розглядати й в розрізі кожного навчального закладу, бо там, де треба було відремонтувати дах, відремонтували, а де треба було зробити перекриття – перекрили. Крім того, ми закупили два нових «Школярики», хоч планували лише один. Це зробили з облас­ним бюджетом. Вважаю, що нам вдалося суттєво покращити матеріальну базу освітніх закладів району. І ця тенденція продовжува­тиметься.

Крім цього, заклади освіти написали багато мікропроектів, які успішно реалізовано. Є школи, які отримали суттєві інвестиції у свою матеріальну базу. Наприклад, для створення Белзької опорної школи загальна інвестиція у матеріальну базу цього освітнього закладу склала майже 900 тисяч гривень. Можна пе­рерахувати багато шкіл, які отримали такі сут­тєві фінансові інвестиції, що значно покращило їхню матеріально-технічну базу, а це вплинуло й на навчальний процес та умови перебування учнів та вчителів. Тим більше, торік забез­печили всі видатки на захищені статті. Вважаю, що це є також позитивним результатом. Адже не кожен район може похвалитись цим. Знаю, що на Львівщині була потреба 80 млн. грн., бракувало коштів на захищені статті. Закінчили рік з профіцитом. Думаю, що 2018-ий можна назвати в галузі освіти успішним.

В медичних закладах району за рік також відбулися позитивні зміни. Медики отримали найбільше перемог в обласному конкурсі мікро­проектів. Всі мікропроекти завершені. Сокальська районна рада виділила кошти, а це понад чотири з половиною мільйона гривень, на роз­виток і на покращення самої інфраструктури медицини. Думаю, що ті, хто відвідує нашу ра­йонну лікарню, можуть побачити це на власні очі. Відкрито відділення водолікування. При нагоді закликаю всіх жителів району скориста­тися цими послугами. їх вартість у рази менша, ніж у профілактичних закладах Львівщини. Ми зараз завершуємо реконструкцію хірургічного відділення. Залучені кошти обласного бюд­жету на ремонт неврологічного відділення. Вирішили проблему із забезпеченням інсулінозалежних хворих інсуліном, хоча це функція державного бюджету. Щосесії депутати голо­сують за виділення коштів на ліки таким хво­рим. І на кінець року ми забезпечили їх медика­ментами повністю…

Триває реформування сільської меди­цини. Жителі сільської місцевості пережи­вають, що ФАПи закриють і вони не матимуть куди звертатися при потребі?

Хочу заспокоїти усіх жителів Сокальського району, що закриття лікувальних закладів чи скорочення мережі у районі не планується. Ми плануємо будівництво двох нових амбулаторій у селах Волсвин і Волиця. Вони будуть збу­довані за новою технологією, повністю облад­нані і забезпечені транспортом. Мережа, на­впаки, зростає. Більше того, можу сказати, що при прийняті бюджету на 2019 рік, повністю забезпечили видатки медицини. Підписані від­повідні угоди у Києві і «первинка» – амбулаторії, ФАПи теж забезпечені фінансовим ресурсом. В 2019 році буде реалізований міжнародний проект, завдяки якому придбаємо машину «швидкої допомоги», закупимо ряд необхідного медичного обладнання для вторинної медичної ланки. Далі розвиватимемо медичні установи.

– Які очікування від року 2019-го? Що далі стоятиме в пріоритеті районної влади?

– Від 2019 року очікую перемоги в російсько-українській війні. Сподіваюся, що буде продов­жена тенденція руху України до Євросоюзу. Ми отримали безвізовий режим, зробили перший крок до вступу в НАТО. Суттєво покра­щили нашу українську армію. Це все за рахунок платників податків, в тому числі і Сокальського району, які працюють на економіку нашого краю.

Сподіваюся, що наша вугільна галузь у 2019 році все-таки буде розвиватися. На кінець року мали не дуже приємну інформацію, коли Каб­мін готовий був реформувати вугільну галузь. Реформа полягала в тому, що мало бути лікві­довано «Львіввугілля», а його структурні підроз­діли передані в національно-вугільну компанію. Вирішували питання, як буде розвиватися галузь, як вона буде управлятися і куди б плати­ли податки від діяльності вугільної галузі. Хочу нагадати усім, що 45 відсотків дохідної частини Сокальського районного бюджету належить до сплати податків вугільною галуззю.

Зроблено кроки для залучення інвестицій в Сокальський район. Підписаний меморандум по створенню підприємства, яке переробляло б вугілля на рідке паливо. Думаю, якщо вдасть­ся реалізовувати цей проект, то Сокальщина буде одним з найуспішніших районів на Львів­щині. Передбачається вкладення у район чоти­рьох мільярдів євро інвестицій, створення чоти­рьох тисяч робочих місць, що стане суттєвим проривом в економіці району.

В 2019 році сподіваємось на те, що зможе­мо залучати більше інвестицій в дорожню інфраструктуру. Сокальщина третій рік поспіль з районного бюджету надає найбільше в облас­ті співфінансування на ремонт доріг загального користування. Хочу нагадати, що ці дороги не належать районній раді, це дороги обласні. І ми ці кошти передаємо через місцеві ради в обласний бюджет. Сподіваюся, що вдасться реалізувати інвестиційний проект за міжнародні кредитні кошти по ремонту дороги Червоно-град – Рава-Руська. Всі необхідні тендери проведені. Слово за профільними Міністерс­твами, які мають провести додаткові певні процедури для того, щоб це зробити.

Чекаємо і працюємо над тим, щоб завершити два довгобуди в районі. Це дитячий садочок у с. Сілець. І виділили кошти на це. Вдасться завершити й обласний об’єкт – будівництво басейну Сокальської санаторної школи-інтернаті. Плануємо ремонт кінотеатру в м. Сокаль, благоустрій території біля байдаркової станції. Там має бути чудовий куточок для відпочинку сокальчан і гостей міста на березі Західного Бугу. Ми будемо шукати під це кошти. І, звичай­но, реалізація трьох міжнародних проектів, про які сказав вище. Хотілося, щоб активісти усіх громад, організацій та установ знову написали проекти та подали їх на конкурс Львівської обласної ради. Районна рада буде підтриму­вати бюджетні установи, це передбачено у бюджеті 2019 року. Думаю, що в нас є непогані перспективи цей бюджет виконати і здійснити необхідні інфраструктурні інвестиції в район.

– Що найбільше запам’яталось в 2018-ому?

– Подій було дуже багато, усі вони були значимими для мене, усі чогось навчали… Та з особливою теплотою пригадуються мені дві поїздки дітей до наших польських партнерів. Перша – це були діти з особливими потребами, в тому числі на колясках. Вони їздили в поль­ське місто Краснік на конкурс риболовлі. Ці дітки, які практично прив’язані до свого місця, змогли поїхати за кордон, подивилися на іншу країну, поспілкувалися з своїми ровесниками, побачили як вони живуть, які створені для них умови. Для них це була одна з найважливіших подій у житті. Я просто дивився на очі цих дітей, у них стільки було радості.

Друга поїздка дітей з м. Попасна Луганської області, які приїжджали до нас погостювати, поїхати на екскурсії, побувати у Карпатах. Це діти з міста від якого до лінії зіткнення 4,5 км, вони перебувають у зоні мінометного обстрілу, привикли до вибухів, до куль, бо виростають в умовах війни. І той, хто ніколи не був на тих територіях, не зможе зрозуміти наскільки їм було важливо побувати там, де нема воєнних дій. Нам вдалося через нашу співпрацю з польськими партнерами відправити їх до Польщі. Буквально на два дні. Вони подивилися як живуть їхні ровесники, яка там культура і життя, були у школах, на підприємствах, зак­ладах відпочинку. Побачили як там люди живуть. І коли після цієї зустрічі я приїхав до Попасної, зустрівся з мером, чоловіком-патріотом, син якого воює на боці України, він ска­зав, що ви цією поїздкою зробили більше, ніж ми за два роки в плані об’єднання нашої нації. Я відчував себе щасливим.

Тому ми далі продовжимо проект «Схід і Захід – разом». Наша делегація і я особисто був на передовій. Працівники культури з Сокальщини їздили туди і давали концерт. Обмі­нюємось культурним досвідом, розповідаємо про наші традиції, свята. Діти з Попасної при­їжджали і брали участь у фестивалях «Мамині зіроньки» і «Сокальські візерунки». Думаю, такі культурні обміни будуть продовжуватися й на­далі. Переконаний, якби така програма працю­вала 610-15 років тому, ми б на Сході України не мали б цієї ситуації, що є зараз. Найкраща форма пропаганди – коли людина все бачить на власні очі…

– Давайте дещо змінимо тематику нашої розмови. Які традиції святкування Новоріччя Ви винесли з дитинства?

– Найяскравіший спогад – це коли збиралася вся родина за одним столом. Покликання цього свята не тільки славити народження Христа, але щоб зібрати родину під одним дахом. Мій тато багато працював і не завжди була така можливість зібратися усім разом на Святвечір. Тому для мене це світле свято, яке об’єднує родину.

– Щоб Ви попросили у святого Миколая для себе і для України?

– В першу чергу, щоб нам на Сокальщині не доводилося більше ховати наших хлопців, які захищають Україну. Це найважче, що мені доводилося пережити. Тож попросив би у святого Миколая перемоги та миру для України, а все решта ми в стані зробити самі.

Гадаю, читачам цікаво буде дізнатися, як Ви святкуєте Різдво, які різдвяні стра­ви готує Ваша дружина? Чи допомагаєте їй у приготуванні до Святвечора?

Наша родина дотримується давніх україн­ських традицій та звичаїв. А різдвяні свята поготів. Дружина з донькою готують дванадцять страв. Особливо мені до вподоби пісний борщ з сушених карпатських грибів, рибні страви. Різдво для мене – це сімейне свято. Це нагода зібратися за сімейним столом. Бо діти вже дорослі, мають своє життя. Живуть самостійно. Сподіваюсь, що ми зможемо в колі родини зібратися всі, і пом’янути тих, кого з нами нема. Різдво – це особливе релігійне свято, що наповнює людські серця теплом і милосердям. Це свято, яке дає надії всім християнам, яке надихає усіх на оптимістичні думки, коли кожен з нас відроджує свою віру у можливість кращого світу. Обов’язково ми згадаємо про наших воїнів, які в ці дня несуть службу і захищають українську землю і нас усіх. Подумаємо як їм допомогти, щоб прискорити перемогу України.

– / наостанок, що побажаєте нашим читачам?

– Я хотів би побажати нам перемоги у 2019 році. Це завдання перед усіма нами, перед керівництвом держави, перед кожним україн­цем, максимально допомогти українській армії. Вважаю, що ті люди, які знаходяться при посадах і впливають на різні процеси: політичні, економічні, соціальні, в українській державі, зокрема, в Сокальському районі, мають обо­в’язок максимально використати всі можли­вості, щоб створити кращі умови для життя громадян.

Вважаю, що ту можливість, яку нам дали українські військові, українські добровольці, потрібно максимально використати. Не пам’я­таю за всю історію світу, щоб в умовах війни держава мала можливість розвиватися. Але попри всі нюанси, які є, можу стверджувати, що українська держава, Сокальський район мають розвиток.

Гадаю, що кожен сокальчанин, який веде дітей до школи, який заходить в лікувальну установу району, бачить певні позитивні зміни. Звичайно, вони відбуваються не такими темпами, як би нам хотілося, але точно не так, як було раніше. Тому хотів би побажати усім сокальчанам витримки. Ми зі свого боку, з боку органів влади, місцевого самоврядування готові підтримати місцеві ініціативи, які є у небай­дужих людей.

Хочу побажати всім вірити у власну спро­можність працею, натхненням зробити лад в країні. Творити, рухатися вперед, щоб нас оці­нили майбутні покоління. Нехай 2019-ий буде щедрим на добрі справи і здобутки в ім’я миру та розвитку Сокальщини та України. Лише ра­зом, спільними зусиллями та чесною щоденною працею зможемо зробити наш край зокрема та Україну загалом заможнішими, чеснішими та кращими.

– Дякую Вам за цікаве інтерв’ю. З Новим 2019 роком Вас та різдвяними святами!

Розмову вела Любов ПУЗИЧ.