У погідний жовтневий день нас покликала до себе страдницька іваньківська земля, покликала щоб разом вшанувати тих, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, відддавши життя за незалежність нашої держави. У святкуванні взяли участь мешканці навколишніх сіл і міст Сокальського і Жовківського районів. Святу Літургію, яка відбувалася біля каплиці Матері Божої Покрови України і панахиду за полеглих героїв біля братської могили відслужили священики: о. Богдан з Карова, о. Степан з Діброви, о. Іван з Куличкова, о. Петро та о. Іван з Гійче. Священик о. Іван з Куличкова виголосив проповідь, в якій наголосив, що саме зараз, коли на сході йде війна, всім найбільше потрібні такі спільні молитви за перемогу. Відспівував Святу Літургію і панахиду хор з церкви Святого Архангела Михаїла с. Бутини.
У концерті патріотичної пісні взяли участь різні колективи та вокалісти. Василина Яцків з Народного дому с. Гійче виконала пісню «Там біля тополі», а в дуеті з Галиною Дорош – «Над землею тумани», хор з Бутин – «О, Україно», Любов Дацко з Карова – «Ісусова любов».
Вірш Степана Івасейка «Доволі нам долі гіркої» прочитала Улянка Брезовська, вона також заспівала пісню «Моя Україна».
Учні Карівської школи виконали патріотичні вірші та пісні про Іваньки, написані вчителем Ганною Миколаїв, пісні акомпонувала вчитель Надія Піддубчишин. Маленька Улянка Бігун з Хлівчан виконала пісню «Україно молюся за тебе», а чоловічий дует з цього ж села – «Ой, у лісі на полянці».
У виконанні жіночого вокального ансамблю «Калинове намисто» Народного дому с. Діброва прозвучали пісні «Ішли ми до бою», «В полі могила», «Сумні вечори», «Люблю землю України». Цей творчий колектив щорічно бере участь у наших святкуваннях. Пісні в їхньому виконанні звучать так гарно, що всі присутні не хочуть відпускати їх. Все це завдяки директору Народного дому Ярославі Ващишин та їмості Марії Марцинковській, яка на громадських засадах є художнім керівником ансамблю.
Зі словамиспогадами виступили депутат Сокальської районної ради Олег Солодяк, депутат Львівської обласної ради Ростислав Кошулинський та ініціатор щорічного святкування, поет, скульптор, художник та громадський діяч Степан Івасейко. «Сьогодні дуже важливо пам’ятати про такі сумні події, які відбувалися на цьому місці в часи визвольних змагань. Наші вороги думали, що, спалюючи село Іваньки, вони разом із вогнем зітруть і пам’ять про нашу героїчну боротьбу. Проте традиції, які, як коріння, тримають нас, не дають нам схибити. Тож бережімо своє, українське. Плекаймо велику силу та боронімо традицію, яку нам передало наше старше покоління!», – зазначив Руслан Кошулинський.
Ведучими свята були Надія Брезовська – педагогорганізатор Карівської школи та автор цих рядків.
Цього року ми вперше мали унікальну можливість оглянути персональну живописну виставку Степана Івасейка, на якій були представлені 30 картин на повстанську тематику. Ця виставка експонувалася у Маріїнському товаристві при Hаціональному університеті імені І. Франка у Львові та містах області: Радехові, Стрию, Сокалі. Також можна було придбати книги С. Івасейка «З вогню і крові», «Мелодії отчого краю», «Паролі повстанської битви» та збірник поезії «З коріння Велеса».
Іваньківська земля породила на світ людину, яка ревно береже пам’ять про своє рідне село, втілюючи свої задуми у такі меморіальні комплекси, який збудований на місці спалених Іваньків. Щоденна розумова і фізична праця С. Івасейка, вкладена в побудову нашої держави, дає щедрі плоди і залишиться нащадкам на пам’ять про минуле. Ми ж, в свою чергу, гордімося тим і підтримуймо його ідеї. Всі присутні мали можливість збагатитися духовно під час спільної молитви, скріпити у собі патріотичний дух українця, прослухавши чудові мелодії українських патріотичних пісень, віршів та просто поспілкуватися зі своїми односельчанами, посидівши на іваньківській землі на лісових галявинах. Люди довго не розходилися, і як завжди, з різних куточків лісу линула пісня натхненна і стоголоса. Ми щиро вдячні всім, хто своєю присутністю підтримав святкування, і віримо, що з нами були люди, яким не байдужа доля України.
Надія БІЛОЦЕРКОВИЧ, завідувач бібліотекифілії села Карів.
