Головна Листи НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА – ЛЕПТОСПІРОЗ

НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА – ЛЕПТОСПІРОЗ

15
0

Лептоспіроз займає одне з перших місць серед хвороб, спільних для людей та тварин, за важкістю клінічного перебігу, частотою летальних випадків та можливих ускладнень внаслідок перенесеного захворювання. Це гостре інфекційне захворювання, що характеризується перебігом із гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцевосудинної та нервової систем, геморагічним синдромом. Різноманітність клінічних проявів цього захворювання ускладнює своєчасну діагностику, що спричиняє пізню госпіталізацію та погіршення прогнозу (смерть).

Резервуаром збудника лептоспірозу є гризуни (щурі, миші, полівки, ін.), свійські (свині, велика рогата худоба, собаки), їжаки, землерийки та промислові (лисиці, песці, ін.) тварини, які виділяють лептоспіри у довкілля з сечею. Люди заражаються лептоспірозом при прямому контакті з сечею інфікованих тварин або через об’єкти довкілля, забруднені сечею інфікованих тварин, при купанні, рибальстві, споживанні зараженої лептоспірами води, харчових продуктів, під час догляду за хворими тваринами та контакті з гризунами (укус). Для проникнення лептоспір достатньо найменших порушень цілісності шкіри. Хвора людина практично не становить небезпеки щодо зараження інших людей. В сечі людей лептоспіри швидко гинуть через її кислотність. Більш тривалий час виживають лептоспіри у вегетаріанців внаслідок залуження сечі через вживання рослинної їжі. У відкритих водоймах лептоспіри можуть виживати до місяця, у вологому ґрунті – до 270 днів, на харчових продуктах – від кількох годин до 30 діб.
З початку року у Львівській області зареєстровано три випадки лептоспірозу. Із проведених лабораторних досліджень 40 щурів на носійство лептоспірозу у 14 були позитивні результати, в т. ч. і у нашому регіоні.

Мишовидні гризуни часто можуть бути джерелом чи резервуаром збудника багатьох інфекційних хвороб, або їх механічним переносником (лептоспіроз, сказ, лістеріоз, туляремія, трихінельоз, туберкульоз, хвороба Ауєскі та ін.). Крім того, гризуни поїдають значну частину продовольчого зерна та кормів.

Мишовидні гризуни вибирають місця проживання саме біля людей, тому що їм потрібна харчова база. Саме через це вони також зосереджуються на складах з продуктами, харчових підприємствах, сховищах сільськогосподарської продукції.
Існує багато шляхів проникнення гризунів у приміщення: вікна, що знаходяться безпосередньо над землею, люки підвалів, вентиляційні отвори, двері. Потім через каналізаційні, опалювальні та водопровідні труби потрапляють до квартир. Частіше за все вони залишаються у сируватих приміщеннях, де створені всі умови для їх розмноження, харчування та існування. Але це не завжди так – вони можуть опинитися де завгодно.

Для боротьби з мишовидними гризунами використовуються прийоми дератизації – професійного винищення щурів, мишей та інших гризунів. Згідно ст. 18 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» юридичні особи незалежно від форм власності забезпечують проведення профілактичних дезінфекційних заходів у жилих приміщеннях (будівлях), і на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи наданні в користування, здійснюють заходи з метою недопущення розмноження гризунів і комах. Мешканці повинні контролювати та вимагати від підприємств, які надають житловокомунальні послуги, організовувати проведення дератизаційних робіт шляхом укладення угод із відповідними спеціалізованими установами.

Позбутись гризунів допоможе й Червоноградський міськрайонний відділ дезінфектології. Просимо звеpтатися за адресою: м. Червоноград, вул. Івасюка, 2А, тел.: 093863968.

Тарас ШАВАЛЮК, завідувач відділу дезінфектології ЧМРВ ДУ «ЛОЛЦ МОЗ України».